Як я (з друзями) бас-гітару перекраювали

Дійшли руки написати пост про переробку моєї безголової бас-гітари.

Передісторія:
Захотів я спробувати що воно таке бас-гітара, а ще б щоб не коштувало всі грощі світу. Обовязкові вимоги: хамбакери і 22+ лада. Таки знайшов!

Тікі ця штука була без голови (headless) і якоїсь дивної, трикутної форми.

Я воно виявилось(сюрприз) дико незручним. Вирішив переробити на щось страто-подібне.

Купив для цього електролобзик, соснову доску товщиную 40мм і почали вийобуватись з цим добром.

Перша ціль - спиляти ці роги.

Чудово. Можно навіть і так залишити, але якось тупо. Тому ріжемо доску на 3(три) частини і клеїмо усю цю шнягу до нашого обрубка епоксидною смолою.

Малюємо форму майбутньої гітари.

Потім це все треба шліфанути, шпаклянути і просверлити/фрезернути усі потрібні отвори і впадини. Аж одно під темброблок, 3(три) під темброблок, і одне для джека.

Спочатку все це шпаклюємо(боже яке кончене):

Почав робити впадину під темброблок. Фрезою. Через пів годинки заїбавсь, а результал був доволі нікчемним:

Наступним логічним кроком я був назван дибілом, і мені порадили використати стамеску.

Після цього пішло швидше, і десь через годинку я мав мозоль на руці і такий результат:

Отвори для джека та потенціометрів залишили на потім. Тепер потрібно фарбувати (ORLY).

Для цього було куплено відро водно-емульсійної фарби, турботливо принесений аерограф з його власником, компресор, пиво і почалося!

Звичайно ж, спочатку грунтування, бо кожен дурень знає, що фарба краще береться на грунтовку. Грунт був якимось… хуй знає яким, але білий і з балончика. Нанесли.

Далі фарбування, на це знадобилося близько 3-4 години, поки не вийшло більш-менш рівне покриття.

Але… хто ж знав, що водно-емульсійною фарбою фарбувати дерево - така собі ідея? Ось і ми не знали. Тому довелося це все соскрібати нахуй, фоток цієї ганьби немає. І добре.

Наступною ідеєю, під час блукання по Ашану, мені прийшла в голову фарбувати в зелений колір, не просто зелений, а флюоресцентною фарбою, тобто тією, яка має світитися вночі.

Через багато років я дізнався що світиться люмінісцентра фарба, а не флюоресцентна, яка просто прикольна на сонці

Не знаю, чи світилася б вона, чи ні, але після водно-емульсійної фарби результат був трохи передбачуваний(але не тоді). Коротше кажучи, наступного дня після фарбування це виглядало ось так:

Далі в мене забрали цей “вироб” для виправленя поверхі. Тіки ніхуя воно не вийшло. Чи нова фарба була гівном, чи все ще водоемульсіонка грала.

Тож вирішили перекрасити все в білий колір, як і спочатку планувалося (хоча нам довелося повторно здирати всю потрібну поверхню для шліфування та шпаклювання. знову). Але нарешті після всіх цих операцій краска нанеслася доволі якісно:

І останній штрих + лак:

А, майже забув, вийшло, що отвір для джека довелося доводити напильником бо не було великого свердла. А отвори під поцики довелося вирізати більш точно, оскільки вийшло занадто товсто. Також потрібно було вивести землю на бриджі, як підготовку для майбутнього екрана.

P.s: Ця гітара була передана другу за косарь, і ми вже потім ії ще раз перефарбовували, в синій з серебрянкою, що зробило ії СІРОЮ блять. В планах у нього ще раз форму поміняти, зменшити, а то щось фона великувата вийшла.